Досвід роботи

                                                                         Треба вчити не думок , а думати.

                                                                                                          Е. Кант

        

В умовах реформування освіти значна роль приділяється вихованню особистості, здатної самореалізовуватись, самовизначатись, самоусвідомитись в реаліях сучасного життя.

Одним із центральних завдань, визначених у Державній національній програмі  «Освіта», створення сприятливих умов для формування творчої особистості,  реалізація та самореалізація природних здібностей дитини. Випускник сучасної школи, який живе і буде працювати у ХХІ сторіччі, має:

-         самостійно набувати необхідних знань, уміло застосовувати їх на практиці;

-         критично мислити, уміти бачити труднощі й шукати шляхи їх розв’язання;

-         працювати з різноманітною інформацією;

-         бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах;

-         самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культурного і морального рівня.

Досягнути визначених критеріїв можна завдяки інноваційним технологіям. Їх понад двісті, вони передбачають використання певних наукових прийомів, методів, що дають змогу вчителю застосовувати свої знання та вміння для організації цілеспрямованої, творчої роботи учнів.

Активізація розумової діяльності – це діяльність учителя спрямована на підвищення рівня розумової активності школярів, стимуляцію в них навчальної активності.

Навчальна діяльність школярів полягає в прагненні вчитися, долаючи труднощі на шляху отримання знань, докладаючи максимальних вольових зусиль та енергії розумової діяльності. Ідеться не тільки про зовнішню активність (підняття рук, переписування, гортання сторінок підручника) а, головним чином, про внутрішню розумову активність учня, творче мислення.

На рівень активізації розумової діяльності впливає позиція вчителя, стиль його спілкування  з учнями на уроці, успішність та настрій самих учнів. Успіхи в навчанні та позитивні емоції підвищують розумову активність.

Ступінь розумової активності учнів залежить  і від них самих, від їхньої вихованості, свідомості,  зацікавленості, вольових зусиль, оскільки, учень є не тільки об’єктом, а й суб’єктом навчального процесу. Але якщо у школяра цих якостей поки що немає, то їх формування також є професійною функцією вчителя.  Ступінь активності школярів є реакцією на методи та прийоми роботи педагога, показником його педагогічної майстерності.

У практику роботи багатьох учителів сьогодні ввійшли форми проведення уроків, що вимагають активної розумової діяльності. На своїх уроках  я намагаюся не просто дати учням суму знань з предмету, але й сформувати в них логічне мислення, вміння встановлювати причинно – наслідкові зв’язки з раніше вивченим матеріалом, аналізувати, порівнювати, узагальнювати. Найважливішою умовою підвищення пізнавальної активності учнів є: використання в процесі навчання конкретних прикладів, що ілюструють практичне значення біологічних знань. При цьому важливо,  щоб такі приклади не просто повідомлялися вчителем, а самостійно осмислювалися школярами  в процесі виконання пізнавальних задач і завдань. Такі завдання можна використовувати під  час перевірки або закріплення знань учнів.

Ефективність навчання біології багато в чому залежить від організації та проведення систематичної роботи із закріпленням та перевірки знань учнів. Чим частіше той чи інший учень бере участь у виконанні різних видів перевірочних завдань, тим краще він засвоює програмний матеріал. Одночасно з цим відбувається  розвиток пізнавальних здібностей та інтересу до досліджуваного предмета. Як прийоми закріплення знань учнів я використовую різні види бесід, програмні завдання, кросворди, біологічні диктанти, тести, розв’язування задач екологічного, генетичного, молекулярно – біологічного змісту, самостійні роботи з підручником, гербарієм,   натуральними об’єктами, лабораторні роботи, а також картки – завдання, що можуть бути різними за формою і  змістом. Зазвичай та чи інша картка може використовуватися під час кількох уроків на різних їх етапах.

У старших класах, де навчальний матеріал складний і уроки надзвичайно ущільнені, дуже ефективною формою контролю знань учнів є використання тестів, переваги тестового контролю очевидні. Вони дозволяють за короткий проміжок часу перевірити знання  учнів усього класу, виявити рівень засвоєння навчального матеріалу, встановити прогалини в знаннях.

Але у використанні елементів програмного і тестового  навчання  є свої недоліки: таке  навчання менше сприяє розвитку творчих можливостей школяра. Нівелювати цей недолік можна шляхом поєднання елементів програмного  навчання  з іншими методами – проблемного викладення, бесіди, розповіді.

Як джерело набуття нових знань застосовую в своїй роботі самостійні роботи, упроваджую між предметні та внутрішньо предметні зв’язки, організовую пошук шляхом визначення проблемно – пошукових питань. Так у темі «Надклас  Риби» програмою передбачено лабораторну роботу зі спостереженням за живими  рибами, розгляду їхньої зовнішньої будови. Об’єктом спостережень можуть бути будь які види риб, бажано акваріумні. У бесіді, що передує цій лабораторній роботі, школярі згадують про властивості води, отримані під час вивчення природознавства, фізики, географії, а потім розповідаю про поширення риб у різних водоймах, їх різноманіття та значення . Далі ставлю перед школярами  проблемно – пошукове питання: «Які  особливості зовнішньої будови риб пов’язані з життям у воді?» Для пошуку відповіді на це питання учням пропонується виконати лабораторну роботу. Привчаю дітей до того, щоб наприкінці уроку вони обов’язково  робили  висновок і записували його в зошит.

Використовую опорні схеми, опорні конспекти. Такий стислий виклад матеріалу дуже доречний на перевантажених уроках ботаніки і зоології.

На сучасному етапі розвитку шкільної освіти проблема активності розумової діяльності набуває особливо важливого значення. У літературі сукупність способів які активізують організацію й керування навчально – пізнавальним  процесом учнів, одержали назву «методи активного навчання». ( МАН ).

МАН передбачають використання такої системи методів і прийомів, що спрямовані насамперед  не на повідомлення учням готових знань, а на організацію учнів до самостійного набуття знань.

МАН  використовую на різних етапах навчання: під час вивчення нового матеріалу, закріплення, формування вмінь і навичок. Наприклад, на етапі вивчення нового матеріалу для активізації учнів можна використати проблемну лекцію, евристичну бесіду, дискусію, самостійну роботу з підручником.  А для узагальнення й систематизації знань, формування вмінь і навичок використовувати такі методи, як розв’язання ситуаційних задач, їх аналіз, проведення рольових ігор.

Визначальною складовою моєї роботи є пошук і впровадження інноваційних педагогічних технологій навчання відповідно до сучасних потреб особистості і суспільства. Однією з них є метод проектів. Вважаю, одним із кращих засобів формування та розвитку життєвих компетенцій учнів є проектна методика, яка сприяє розвитку ініціативи, самостійності, організаторських здібностей, стимулює процес саморозвитку.

Роботу з невеликими за об’ємом проектами можна розпочинати з 7-го класу. Це інформаційні проекти спрямовані на збір інформації, її аналіз та узагальнення фактів. Їх метою є створення рефератів, доповідей пошуком додаткової інформації до певних тем. Це реферати «Природоохоронні території Гадяччини», «Легенди про рослин і тварин, що занесені в Червону книгу України»

Інформаційні проекти продовжуються і в наступних класах, які спрямовані на поглиблення знань учнів про систематику рослин і тварин. У 7-му класі учні згадують основні ознаки родин дводольних рослин, відпрацьовують навички роботи з визначальними картками за гербарними зразками і виконують проектні робот. Кожна група виконує проектну роботу пов’язану з рослинами рідного краю обраної ними родини.  Діти роблять презентації і лідер кожної групи захищає свій проект.

Також учні працюють над дослідницькими проектами, які потребують чітко продуманої структури, визначеної мети, ретельно спланованих методів роботи. Прикладом цього є тема «Розмноження рослин».

Під час роботи над проектом учні здобувають знання про пристосування різних видів рослин до розмноження, залежність способу розповсюдження насіння від середовища існування рослини.

Під час роботи над проектом діти мають можливість вести спостереження за ростом рослин посаджених вдома, це були різні сорти квасолі, лимон, посаджені кісточки мандаринів. На основі спостережень, вони здійснювали аналіз, порівняння та робили висновки. Все це відображали в презентації, підготовленій до даного проекту.

Екологічно-дослідницькі проекти виконують учні 11-х класів, які під час роботи над проектом набувають досвіду активної природоохоронної діяльності в партнерстві з місцевими органами влади, природоохоронними організаціями та засобами масової інформації. Прикладом проектів можуть бути «Екологічні проблеми навколишнього середовища», «Місто без сміття», екологічні проекти присвячені видам, що занесені до Червоної книги України.   

Мультимедійні технології навчання відповідають вимогам сучасної школи, допомагають зробити навчання цікавим, змістовним. Нині з допомогою комп’ютерної техніки, засобів проектування та інтерактивної дошки можна осучаснити та вдосконалити навчальний матеріал за рахунок динаміки зображень, наявності кольорів та звуку.

Робота цієї техніки потребує педагогічних програмних засобів, що мають багато можливостей  та завдань.  Залежно від призначених завдань, їх можна використовувати на різних етапах уроку.

Але  педагогічні програмні засоби мають певні недоліки: потребують великої кількості часу для реалізації поставленого завдання, їх використання часто забирає  час  усього уроку; вони однотипні, швидко втомлюють учнів, увага яких розсіюється; обсяг навчального матеріалу педагогічних програмних засобів та спосіб його подачі часто не відповідають віковим особливостям учнів. Тому самостійно створені уроки, де провідна роль залишається за вчителем, а комп’ютер виконує роль асистента, засобу інтенсифікації, контролю та оцінювання навчальної діяльності учнів. Такі уроки мають різні прийоми й методи навчання, тут кожне заняття – окрема презентація, що складається з певної кількості слайдів, залежно від обсягу навчального матеріалу.

Мультимедійні навчання має свої переваги: активізує пізнавальну діяльність учнів; урізноманітнює форми навчальної діяльності;  розширює систему навчальної діяльності; підвищує мотивацію навчання. Використання мультимедійних технологій дає можливість виведення на екран картинок, фото, відеозображень, схем, таблиць, налаштування  черговості появи інформації з елементами анімації; використання проектних та розвиваючих технологій.

Вибір методів активізації розумової діяльності учнів зумовлюється специфікою змісту навчання, загальними цілями навчання, особливостями розвитку учнів, часом, відведеним на вивчення навчального матеріалу, наявністю засобів навчання, які має у своєму розпорядженні вчитель. Уміння вибрати з існуючих методів такі, що не просто збагатять учнів знаннями, а й готуватимуть їх до активної  і творчої праці, – один з основних критеріїв педагогічної майстерності.


Презентація досвіду роботи